Ви полюбля́єте ходи́ти у похі́д? Я зо́всім ні та за́раз ви дізна́єтесь чому́. Одно́го ра́зу, коли́ мені́ було́ 19 ро́ків, ми з дру́зями ви́рішили піти́ у похі́д. Ми були́ молоди́ми та нам хоті́лось приго́д. Ми взяли́ пала́тки, ї́жу та все необхі́дне для но́чі в лі́сі. Це було́ лі́том, тому́ пого́да була́ те́пла. Ми збира́лись купа́тися в рі́чці та гра́ти у спорти́вні і́гри, готува́ти ї́жу на відкри́тому вогні́ та спа́ти в пала́тці під відкри́тим не́бом. Що мо́же бу́ти кра́ще?

Geht ihr gern wandern? Ich mag es überhaupt nicht und gleich werden ihr erfahren warum. Einmal, als ich 19 Jahre alt war, beschlossen meine Freunde und ich, wandern zu gehen. Wir waren jung und wollten Abenteuer. Wir nahmen Zelte, Essen und alle notwendigen Dinge mit, um die Nacht im Wald zu verbringen. Es war Sommer, also war das Wetter warm. Wir wollten im Fluss baden und Sportspiele spielen, am offenen Feuer Essen kochen und unter freiem Himmel im Zelt schlafen. Was kann es Besseres geben?

Вдень все було́ до́бре. Ми до́вго купа́лися, гра́ли у волейбо́л та збира́ли дро́ва у лі́сі. Наш обі́д був теж непога́ний. Ми ї́ли бутербро́ди та фру́кти, які прине́сли з до́му. Одна́к, вве́чері все пішло́ не так. Споча́тку, на́ша вече́ря ви́йшла зо́всім несма́чною. Виявля́ється готува́ти ї́жу на во́гнищі не так ле́гко, як здає́ться. В результа́ті на́ша карто́пля згорі́ла, а м’я́со було́ зана́дто жорстки́м. Ми посмія́лися над на́шою вече́рею, але́ з’ї́ли її.

Tagsüber war alles prima. Wir haben lange gebadet, Volleyball gespielt und im Wald Holz gesammelt. Unser Mittagessen war auch nicht schlecht. Wir aßen Sandwiches und Obst, das wir von zu Hause mitgebracht hatten. Doch am Abend ging alles schief. Erstens war unser Abendessen überhaupt nicht lecker. Es ist nämlich nicht so einfach wie es scheint, am Lagerfeuer Essen zu kochen. Dadurch verbrannten unsere Kartoffeln und das Fleisch war zu zäh. Wir haben uns über unser Abendessen gelacht, aber wir haben es gegessen.

Наступи́ла ніч. Та ра́птом ми зрозумі́ли, що ми були́ не одні́ в лі́сі. Навко́ло нас були́ ти́сячі комарі́в! Здає́ться, що комари́ теж були́ ду́же голо́дними. Ми миттє́во схова́лися від них у пала́тці. Одна́к, спа́ти у пала́тці ви́явилося не так приє́мно як ми очі́кували. Вночі́ ста́ло ду́же хо́лодно. Ми одягли́ на се́бе всю оде́жу, яку ма́ли. Мені́ ніко́ли рані́ше не було́ так хо́лодно! Я не спала́ всю ніч. Я зга́дувала свій дім, свою́ м’яку́ крова́тку та гаря́чий душ.

Die Nacht kam. Plötzlich wurde uns klar, dass wir nicht allein im Wald waren. Um uns herum waren Tausende von Mücken! Anscheinend waren auch die Mücken hungrig. Wir versteckten uns schnell vor ihnen im Zelt. Doch im Zelt zu schlafen war nicht so angenehm, wie wir erwartet hatten. Nachts wurde es sehr kalt. Wir zogen alle Klamotten an, die wir hatten. Noch nie war mir so kalt. Ich habe die ganze Nacht nicht geschlafen. Ich dachte an mein Zuhause, mein weiches Bett und meine heiße Dusche.

Ра́птом ми почу́ли ди́вний шум. Яки́йсь звір ходи́в навко́ло на́шої пала́тки. “Це ведмі́дь” – прошепоті́в переля́каний Петро́. Ми теж зляка́лись. Наспра́вді, ми переляка́лись так си́льно, що на́віть не ди́хали. Споча́тку ми хоті́ли відкри́ти пала́тку та подиви́тись на зві́ра, але Петро́ нам не дозво́лив. Так ми до́вго сиді́ли у ти́ші та слу́хали як звір хо́дить та торка́є на́ші ре́чі.

Plötzlich hörten wir ein seltsames Geräusch. Ein Tier lief um unser Zelt herum. „Das ist ein Bär“, flüsterte Petro erschrocken. Wir hatten auch Angst. Eigentlich hatten wir so große Angst, dass wir nicht einmal atmen konnten. Zuerst wollten wir das Zelt öffnen, um uns das Tier anzusehen, aber Petro ließ uns nicht. Also saßen wir lange Zeit schweigend da und hörten, wie das Tier herumlief und unsere Sachen berührte.

Наста́в ра́нок. Звір уйшо́в. Звича́йно, ніхто́ з нас не спав вночі́. Ми ви́йшли з пала́тки вто́млені та черво́ні від уку́сів комарі́в. “Час сні́дати! – поду́мали ми. – Сніда́нок підні́ме на́стрій!” Ми почали́ шука́ти на́ші рюкзаки́ з ї́жею…але́ їх ніде́ не було́. Ми на́віть не могли́ в це пові́рити. Загадко́вий нічни́й гість вкрав всі на́ші проду́кти!

Der Morgen kam. Das Tier ging weg. Natürlich hat keiner von uns in dieser Nacht geschlafen. Wir kamen sehr müde und rot von den Mückenstichen aus dem Zelt. „Es ist Zeit zum Frühstücken!“, dachten wir, „Das Frühstück wird uns aufmuntern!“ Wir begannen, nach unseren Rucksäcken mit Lebensmitteln zu suchen… aber sie waren weg. Wir konnten es nicht glauben. Der mysteriöse Nachtgast hat unser gesamtes Essen gestohlen!

До обі́ду ми вже поверну́лися додо́му. “Як ви відпочи́ли у лі́сі?” – запита́ла моя мату́ся. Мені́ не хоті́лося розповіда́ти їй, що ми ї́ли горі́лу карто́пілю, не спа́ли всю ніч з-за ди́кого зві́ра та нічо́го не сні́дали. “Все було́ чудо́во”, – відповіла́ я та ви́рішила, що бі́льше ніко́ли не піду́ у похі́д.

Zum Mittagessen waren wir wieder zurück zu Hause. „Habt ihr euch im Wald erholt?“, fragte meine Mutter. Ich wollte ihr nicht erzählen, dass wir verbrannte Kartoffeln gegessen haben, wegen eines wilden Tiers die ganze nacht nicht geschlafen haben und nichts zum Frühstücken hatten. „Alles war wunderbar“, antwortete ich und beschloss, nie wieder wandern zu gehen.